БАЛКИ КРОКВЯНІ І ПІДКРОКВЯНІ ЗАЛІЗОБЕТОННІ
Справжній стандарт розповсюджується на залізобетонні кроквяні і підкроквяні балки (далі - балки), що виготовляються з важкого або конструкційного легкого бетону і призначаються для покриттів будівель промислових і сільськогосподарських підприємств.
Балки застосовують відповідно до вказівок робочих креслень балок і додаткових вимог, що обумовлюються при замовленні цих конструкцій.
Балки слід виготовляти відповідно до вимог справжнього стандарту і технологічної документації, затвердженої підприємством - виробником, по робочих кресленнях серій 1.462.1-1/88, 1.462.1-3/89, 1.462.1-10/89, 1.462.1-16/88, 1.462.1-18, 1.862.1-2/88, 1.862.1-5. Допускається виготовляти балки, що відрізняються типами і розмірами від приведених в справжньому стандарті, за технічними умовами і відповідними робочими кресленнями, затвердженими в установленому порядку.
Балки підрозділяють на типи:
БСП - кроквяні з паралельними поясами;
БСО - те ж, односхилі;
БСД - те ж, двосхилі;
БП - підкроквяні.
Показники витрати бетону і сталі на балки повинні відповідати вказаним в робочих кресленнях цих балок.
Балки виготовляють заздалегідь напруженими. Балки типорозмірів БСП6, БСП9, 2БСО6, 2БСО8, 2БСО9 допускається виготовляти з ненапружуваною арматурою.
Балки виготовляють із строповочними отворами для підйому і монтажу. Допускається замість строповочних отворів передбачати монтажні петлі, виконані відповідно до вказівок робочих креслень цих балок.
Балки застосовують в будівлях з урахуванням їх межі вогнестійкості, вказаної в робочих кресленнях балок.
Балки позначають марками відповідно до вимог ГОСТ 23009. Марка балки складається з буквено-цифрових груп, розділених дефісами.
У першій групі указують позначення типорозміра балки: арабську цифру, що позначає порядковий номер типорозміра балки (при необхідності), тип балки і проліт, що перекривається нею, в метрах (закруглений до цілого числа);
У другій групі указують: порядковий номер балки по несучій здатності; клас напружуваної арматури (для заздалегідь напружених балок);вид бетону (для балок, що виготовляються з легкого бетону). У третій групі, при необхідності, указують додаткові характеристики, що відображають особливі умови застосування балок (стійкість до дії агресивних газоподібних середовищ, сейсмічних дій), а також позначення конструктивних особливостей балок (наявність додаткових заставних виробів, отворів і ін.). Приклад умовного позначення (мазкі) балки типорозміру 4БСД18, другою по несучій здатності, виготовленій з важкого бетону, з напружуваною арматурною сталлю класу A-IV, із заставними виробами для кріплення плит: 4БСД18-2AIV-1
То ж, виготовленій з бетону нормальній проникності (Н) і призначеною для застосування в умовах дії слабо агрессивной газоподібного середовища: 4БСД18-2AIV-1Н
Допускається приймати позначення марок балок відповідно до вказівок робочих креслень цих балок до їх перегляду.
Балки повинні задовольняти вимогам ГОСТ 13015.0: за показниками фактичної міцності бетону (передавальною, відпустковою і в проектному віці); по морозостійкості бетону, а для балок, експлуатованих в умовах дії агресивного газоподібного середовища, також по водонепроникності бетону; по показнику фактичної середньої щільності легкого бетону; до марок сталей для арматурних і заставних виробів, зокрема для монтажних петель; по товщині захисного шару бетону до арматури; по захисту від корозії.
Балки повинні задовольняти встановленим при проектуванні вимогам по міцності, жорсткості і тріщиностійкості і при випробуванні їх навантаженням витримувати контрольні навантаження, вказані в робочих кресленнях цих балок.
Для армування балок слід застосовувати арматурну сталь наступних видів і класів: як напружувана арматура - стрижньову термомеханічні зміцнену періодичного профілю класів Aт-IVC, Aт-IVK, Aт-V, Aт-VCK по ГОСТ 10884; стрижньову гарячекатану періодичного профілю класів A-IV і A-V по ГОСТ 5781; арматурні канати класу К-7 по ГОСТ 13840; стрижньову класу A-IIIB, що виготовляється з арматурної сталі класу A-III по ГОСТ 5781 зміцненням витяжкою з контролем значення напруги і граничного подовження; як не напружувана арматура - стрижньову гарячекатану періодичного профілю класу A-III по ГОСТ 5781; стрижньову термомеханічні зміцнену періодичного профілю класів Aт-IVC і Aт-IIIС по ГОСТ 10884 і арматурний дріт звичайного періодичного профілю класу В-1 по ГОСТ 6727.
Значення напруги в напружуваній арматурі, контрольовані після закінчення її натягнення на упори, повинні відповідати приведеним в робочих кресленнях балок.
Значення дійсних відхилень напруги в напружуваній арматурі не повинні перевищувати при натягненні: механічним способом у відсотках: +5, -10 - в стрижньовій арматурі; ±5 - в арматурних канатах; електротермічним способом, Мпа: ±80
- в балках, що перекривають проліт 6 м;
Форма і розміри арматурних і заставних виробів і їх положення в балках повинні відповідати вказаним в робочих кресленнях цих балок.
Зварні арматурні і заставні вироби повинні задовольняти вимогам ГОСТ 10922.
Вимоги до якості поверхонь і зовнішньому вигляду балок - по ГОСТ 13015.0. При цьому якість бетонної поверхні балок повинна задовольняти вимогам, встановленим для категорій:
A6 - лицевий;
A7 – не лицевий, не видимою в умовах експлуатації.
За погодженням виробника із споживачем лицьові поверхні балок можуть бути категорії A3.
Кінці напружуваної арматури не повинні виступати за торцеві поверхні балок більш ніж на 10 мм і повинні бути захищені шаром цементно-піщаного розчину для бітумного лаку.
У бетоні балок не допускаються тріщини, за виключенням:
усадкових і інших поверхневих технологічних, ширина яких не повинна перевищувати 0,1 мм в заздалегідь напружених балках і 0,2 мм в балках з не напружуваною арматурою; поперечних у верхньому поясі від зусилля попередньої напруги шириною розкриття не більше 0,2 мм і завглибшки не більше 1/3 висоти перетину.
Маркувальні написи і знаки слід наносити на бічну або торцеву грань балки.
Приймання балок - ГОСТ 13015.1 і справжньому стандарту. При цьому балки приймають: за наслідками періодичних випробувань - за показниками міцності, жорсткості і трещиностойкости балок, морозостійкості бетону, пористості (об'єму міжзернових порожнеч) ущільненої суміші легкого бетону, а також по водонепроникності бетону балок, призначених для експлуатації в умовах дії агресивного газоподібного середовища; за наслідками пріємосдаточних випробувань - за показниками міцності бетону (класу бетону по міцності на стиснення, передавальній і відпускній міцності), середньою щільністю легкого бетону, відповідності арматурних і заставних виробів робочим кресленням, міцності зварних з'єднань, точності геометричних параметрів, товщини захисного шару бетону до арматури, ширини розкриття технологічних тріщин, категорії бетонних поверхонь.
Періодичні випробування балок навантаженням для контролю їх міцності, жорсткості і трещиностойкости проводять перед початком масового виготовлення балок і надалі - при внесенні в них конструктивних змін або зміні технології виготовлення відповідно до вимог ГОСТ 13015.1.
В процесі серійного виробництва балок випробування навантаженням проводять не рідше за один раз на рік. Випробування кроквяних балок довжиною до 7800 мм включно в процесі їх серійного виробництва допускається не проводити, якщо здійснюється неруйнуючий контроль відповідно до ГОСТ 13015.1.
Пористість (об'єм міжзернових порожнеч) ущільненої суміші легкого бетону слід визначати не рідше за один раз на місяць.
Балки за показниками точності геометричних параметрів, товщина захисного шару бетону до арматури, категорії бетонної поверхні і ширини розкриття поверхневих технологічних тріщин приймають за наслідками вибіркового контролю.
У документі про якість балок додатково указують марку бетону по морозостійкості, а для балок, призначених для експлуатації в умовах дії агресивних газоподібних середовищ, - марку бетону по водонепроникності (якщо ці показники обумовлені в замовленні на виготовлення балок).
Випробування балок навантаженням для контролю їх міцності, жорсткості і трещиностойкости слід проводити відповідно до вимог ГОСТ 8829 і робочих креслень на ці балки.
Міцність бетону балок визначають по ГОСТ 10180 на серії зразків, що виготовлених з бетонної суміші робочого складу і зберігалися в умовах, встановлених ГОСТ 18105.
При перевірці міцності бетону методами неруйнуючого контролю фактичну передавальну і відпускну міцність бетону на стиснення визначають ультразвуковим методом по ГОСТ 17624 або приладами механічної дії з ГОСТУ 22690.
Допускається застосування інших методів неруйнуючого контролю, передбачених стандартами на методи контролю міцності бетону.
Морозостійкість бетону балок визначають по ГОСТ 10060 або ультразвуковим методом по ГОСТ 26134 на серії зразків, виготовлених з бетонної суміші робочого складу.
Водонепроникність бетону балок, призначених для експлуатації в умовах дії агресивного газоподібного середовища, визначають по ГОСТ 12730.0 і ГОСТ 12730.5.
Пористість ущільненої суміші легкого бетону визначають по ГОСТ 10181.0 і ГОСТ 10181.3.
Середню щільність легкого бетону балок визначають по ГОСТ 12730.0, ГОСТ 12730.1 або радіоізотопним методом по ГОСТ 17623.
Контроль зварних арматурних і заставних виробів - по ГОСТ 10922 і ГОСТ 23858.
Силу натягнення арматури, контрольовану після закінчення натягнення, слід вимірювати по ГОСТ 22362. Размеры и отклонения от прямолинейности, ширину и глубину технологических трещин, размеры раковин, наплывов и сколов бетона балок следует проверять по ГОСТ 26433.0 и ГОСТ 26433.1.
Размеры и положение арматурных и закладных изделий, а также толщину защитного слоя бетона до арматуры следует определять по ГОСТ 17625 и ГОСТ 22904.
Транспортировать и хранить балки следует в соответствии с требованиями ГОСТ 13015.4, рабочих чертежей этих балок и настоящего стандарта.
Балки следует транспортировать и хранить в рабочем положении, установив на инвентарные подкладки.
Підкладки слід встановлювати відповідно до схем, приведених в робочих кресленнях балок. Відстань між рядами балок встановлюють з урахуванням можливості захоплення кожної балки при навантажувально-розвантажувальних роботах.
Товщина підкладок повинна бути не меншого 40 мм, ширина - не меншого 150 мм, довжина - на 100 мм більше ширини балки в опорному перетині.
Підйом балок слід здійснювати із застосуванням спеціальних траверс із захопленням за сиропні отвори балок або монтажні петлі.
